Олешанська волость
| Олешнянська волость | ||||
| Центр | Олешня | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 10 949 (1885) | |||
| Населення | 4537 осіб (1885) | |||
| Густота | 37.9 осіб / км² | |||
Олешнянська волость — адміністративно-територіальна одиниця Лебединського повіту Харківської губернії.
Станом на 1885 рік — складалася з 10 поселень, 7 сільських громад. Населення — 4537 осіб (2256 чоловічої статі та 2281 — жіночої), 857 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8266 | 5948 |
| Приватної власності | 1514 | 432 |
| Іншої власності | 1169 | 732 |
| Загалом | 10949 | 7112 |
На 1862 рік до складу волості входили[2]:
- село Горяйстівка;
- село Новопостроєне;
- хутір Распопин;
- слобода Олешня;
- хутір Розсохувате;
- хутір Довжик;
- хутір Хмелівець;
- хутір Мартинівка;
- хутір Золотарівка;
- хутір Бабіївка;
- хутір Артемівка;
- хутір Зубівка;
- хутір Бузовин;
- хутір Гончарів;
- хутір Дегтярів;
- хутір Груньский;
- хутір Бардаків;
- хутір П'яткін;
- село Воздвиженське.
Основне поселення волості станом на 1885:
- Олешня — колишня державна слобода при річці Олешня за 25 верст від повітового міста, 2872 особи, 543 дворів, 2 православні церкви, лікарня, поштова станція, 4 лавки, базари, 4 ярмарки на рік.
Найбільше поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- село Олешня — 5222 мешканці;
Старшиною волості був Кияшко Андрій Аврамович, волосним писарем — Веревченко Іван Пилипович, головою волосного суду — Римар Яким Тимофійович.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||